П`ятниця, 21.07.2017, 20:44
Меню сайту
Категорії розділу
Вчителям [2]
Класному керівникові [4]
Мої статті [5]
Контакти
81652,вул. С.Бандери,5
м.Новий Розділ,
Львівська обл.,Україна
e-mail:nr_school4@ukr.net

Наша кнопка
Новороздільська СШ І-ІІІст. №4
Запрошуємо до друзів нашого сайту (напишіть нам на якому сайті Ви виставили даний код):
[ Отримати код:]
Випадкове фото
Безпечний Інтернет
Електронний вступ
Корисні посилання
www.lvtest.org.ua Кнопка

Від свята до свята! Інформатика для вчителя Червона книга України

euro2012.ukrinform.ua/

Iнтернет бібліотеки:

knigka.org.ua

librus.ru

itbookz.ru

kreatorboor.ru
зошити - онлайн

онлайн-зошити
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 300
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Хто нас сьогодні відвідав
Топ користувачів
Браузер для сайту
Наш сайт адаптовано під браузер Mozilla FirefoxСкачати/Download
В інших браузерах наш сайт може відображатись некоректно! (IE,Opera,Google Chrome и т.д)
Соціальні мережі
Навчальний рік

І семестр – з 1.09 по 30.12

ІІ семестр – з 13.01 по 30.05

Канікули:
Осінні – з 28.10 по 03.11
Зимові – з 30.12 по 12.01
Весняні – з 24.03 по 30.03 Великодні - з

Вихідні з відпрацюванням .

Навчальний рік закінчується:
для 1-11 класів - 30.05

ДПА:
11класи -з 23.05 по 29.05
9 класи - 02.06 по 16.о6

ЗНО:
Географія сайту
Locations of visitors to this page
Радіо
Україна в нас одна
Україна у нас одна
Переклад онлайн
Переклад онлайн

Каталог статей


Головна » Статті » Класному керівникові

Інформаційно-методичні матеріали до проведення Першого уроку
Інформаційно-методичні матеріали до проведення Першого уроку у
1-4 класах

І. Рідна земля
Люба дитино! Україна – це твоя рідна земля. Тут ти живеш. На ній багато зелених лісів, високих гір, безмежних полів, квітучих садів і глибоких річок.
Поглянь навколо себе, і ти побачиш, як скрізь гарно квіточки, травичка, над ними тішаться метелики. У блакитному небі яскраво світить сонечко. А в лісах та садах весело виспівують птахи.
В Україні водиться багато тварин і птахів. Пригадай, хто мешкає в наших лісах, полях, лугах. Уважно прислухайся до голосу пташок, і ти почуєш чудову пісню…
О, яка навколо краса! Та чи замислювався ти над тим, що наша Україна – чудовий сад Божого творіння? І безмежні простори, і блакитне небо, і схили Карпатських гір – все це свідчення краси й величі Бога-Творця.
Вдивляйся в красу, яку створив Господь, милуйся нею – і ти відкриєш для себе світ доброти. Прислухайся до співу пташок, разом з ними наспівуй свою пісню радості Життя. Спостерігай, як дзюрчить струмочок, і з кожним днем відкривай для себе щось нове та цікаве. Твоє серце сповнюватиметься радістю й добротою, бо в усьому ти пізнаватимеш красу Творця, Його велич і силу.
Бережи рідну землю. Не зривай даремно квіти, не топчи їх, а уважно вдивляйся – і побачиш у них краплиночки Божої роси. Не ламай даремно гілок, а краще посади деревце, і воно зростатиме разом з тобою. Не забруднюй нашу землю, і тобі буде приємно ходити по ній чистій, мудро і гарно прикрашеній Богом.
Подумай, Хто є Творцем світу… І тоді твоя рука не зможе нищити Божу красу та робити щось погане. Вдивляйся, милуйся і відкривай для себе світ доброти. Таким чином ти пізнаватимеш Творця Всесвіту та відчуватимеш Його присутність у своєму житті…
Рушаймо в дорогу. Ходімо тією стежиною, яке приведе тебе до Божого Храму Мудрості. Там на тебе чекають Віра, Надія, Любов.
Марійка Шевчук

ІІ. Тарас Шевченко про себе
Тарас Шевченко про своє навчання
Ти взяла мене маленького за руку
І хлопця в школу одвела
До п'яного дяка в науку.
- Учись, серденько, колись
З нас будуть люди, - ти казала
Тарас Шевченко про смерть своє матері
Та матір добрую моює
Ще молодую- у могилу
Нужда та праця положила
Тарас Шевченко про життя з мачухою
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози. Я не знаю,
Чи є у Бога люте зло,
Що б у тій хаті не жило?
Тарас Шевченко про те як став сиротою
Там батько, плачучи з дітьми
(А ми були малі і голі),
Умер на панщині… А ми,
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята.
Тарас Шевченко про заборону писати в засланні
І довелося знов мені
На старість з віршами ховатись,
Мережать книжечки, співати
І плакати у бур’яні.

Мені легшає в неволі,
Як вірші складаю.
З-за Дніпра мов далекого
Слова прилітають
І стеляться на папері,
Плачучи, сміючись,
Мов ті діти.

О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся,…але не каюсь!
Тарас Шевченко про слово
Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко про тугу за Україною
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люди, що відпочинуть,
А я дивлюся… і серцем лину
В темний садочок на Україну.

І на гору високую
Виходжу, дивлюся,
І згадую Україну,
І згадать боюся.

Дай же, Боже, коли-небудь,
Хоч на старість, стати
На тих горах окрадених
У маленькій хаті,
Хоч серце замучене,
Поточене горем,
Принести і положити
На Дніпрових горах.

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї;
Та одинокому мені
Здається – кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро
Та наша славная країна…
І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.

ІІІ. Поетичні рядки про Україну
А живу я в Україні,
В рідній, милій стороні.
Ніжне сонце в небі синім.
Ніжне сонце, вільний вітер,
Далини ясна блакить –
Все для того, щоб радіти,
І хотілось в світі жить.
Г. Чубач

Я – дитина українська,
Вкраїнського роду.
Українці - то є назва
Славного народу.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне море.
Україна – то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя і долю!
Юрій Шкрумеляк

Одна на світі Україна

Одна на світі Україна,
Один Господь її Творець.
Поглянь, яка вона чудова –
Квітучий сад, немов вінець.
Одна матуся є у тебе,
Яка дала тобі життя.
Шануй її і буде добре, –
Тобі, дитино, все життя.
Один Господь – Творець єдиний,
Правдивий Бог у світі є.
Йому, дитино, поклоняйся,
В його руках життя твоє.

Марійка Шевчук

ІV. Державні символи України
Можна скористатися методичними матеріалами, які надіслані ГОУН ЛОДА (Лист ГУОН від 28.07.2010р №3-8/1728)

V. Рядки любові до рідної землі

Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
А. Малишко

Люблю України коханої небо.
В. Сосюра

Люби свій край. Всю душу солов’їну
І серця жар йому віддай в піснях.
Це так як дихати – любити Батьківщину.
В. Сосюра

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
В. Симоненко

Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
В. Сухомлинський
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина – то найкращий край. Д. Павличко
Загадки

На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово: …. (Україна)
М. Петров

Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься … (Україна)

У світі одна – всім потрібна вона. (Батьківщина)

Який це край?
Ми родились у долині,
У білесенькій хатині,
Коло вишень і калини.
За хатиною садок
І зелений моріжок,
Там багато є квіток.
Під горбом ставочок сяє,
Різна рибонька гуляє,
Качка з дітьми пропливає.
Як же зветься гарний край,
Де за ставом степ і гай
Пишно квітнуть, наче рай? (Україна)
Н. Щербина

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині край.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
М. Чернявський

VІ. Прислів’я і приказки

 Кожному мила рідна сторона.
 Батьківщина-мати, умій за неї постояти!
 За рідний край – хоч помирай!
 Без верби і калини немає України.
 Нове у нас тепер життя – старому не буде вороття.
 Жить – Вітчизні служить.
 Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.
 Кожна травичка на своєму корені росте.
 Добре тому, хто в своєму дому.
 За рідною землею і в небі сумно.
 Всюди добре, а вдома найліпше.
 Рідний край – земний рай.
 Краще на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти.
 Радше впадь, але не зрадь.
 Рідна земля і в жмені мила.
 Де не є добро, а вдома краще.
 З рідної сторони і ворона мила.
 Нема кращого у світі, ніж твоя сторона.
 Що країна, то родина.
 За морем тепліше, та дома миліше.

Інформаційно-методичні матеріали до Першого уроку у 5-8 класах

І. Ти - українець
Ти є українець. Твоя Батьківщина — Україна. Люби її, гордися нею.
Батьки і Батьківщина — це найрідніше для кожного з нас. І недаремно ці два слова мають спільний корінь. Батьки дають нам життя, вчать нас любові та поваги до свого народу, до його історії, звичаїв та традицій.
З материнським молоком дитина всмоктує любов до рідного краю, до тієї землі, звідки пішло її коріння. З ніжної колискової, почутої від мами, з першої молитви народжується любов до рідної мови, до рідної України.
Родина, Бог, Україна… Три святі слова, три символи віри, три єдності нашого існування - минуле, сучасне, майбутнє...
- Що ці слова означають для Вас?
- Діти, погляньте на карту світу. Багато країн на земній кулі (понад двісті) одна з них - Україна.
Серед багатьох народів, які заселяють нашу планету і ми - українці. Народ, який 24 серпня 1991 року виборов незалежність держави. Народ, який має свою історію, культуру, мову, традиції, свої державні символи.
- Назвіть державні символи України .
- Поміркуйте, чому саме тризуб є гербом України?
- Чому синій і жовтий кольори обрано для нашого прапора?
- В яких випадках виконується Гімн України?
Минуть роки, століття прийдуть нові. Зміняться люди і життя. Але такими ж - небесної блакиті й стиглого лану - залишаться наші древні символи. Залишаться навічно, як вічними є наше небо і сонце, хліб і вода, як вічною є Україна.
Нам слід пам’ятати, що ми — одна з найбільших держав у Європі, що наш народ за своїм духовним статусом нічим не поступається іншим народам цивілізованих країн.
ІІ. Гордість України
Згадаймо хоча б дещо з власної історії. Ми маємо право пишатися тим, що:
• першим ректором першого в Європі Болонського університету (1158 р.) був українець з Дрогобича Юрій Котермак;
• в братських школах України в ХVІ ст. зародилася класно-урочна система навчання, яку оцінив і поширив по всьому світу Ян Амос Коменський;
• за 100 років до Івана Федорова Степан Дропан ще в 1491 р. запровадив книгодрукування в Україні. (Тринагідно зауважимо, що на кінець ХVІІ ст. в Україні діяло 20 друкарень, а в Росії лише одна);
• Україна ХVІІ ст. в епоху національного Відродження за свідченням очевидців була серед найрозвиненіших країн Європи в галузі освіти і культури. В козацькій державі не тільки чоловіки, а й жінки і навіть діти-сироти уміли читати і знали закон Божий;
• Острозька і Києво-Могилянська академії — перші вищі навчальні заклади Східної Європи, в яких навчалась молодь з багатьох країн, а навчання відзначалось високим змістом і найновішими формами і методами навчання;
• можемо назвати сотні імен наших славних співвітчизників, які зробили вагомий вклад у розвиток світової науки.
- Яких українських вчених Ви знаєте? В яких галузях науки вони зробили відкриття? (Відповіді дітей. Для доповнення відповідей учнів вчитель може використати наступний матеріал).
Ми можемо гордитися видатним українським патріотом Володимиром Вернадським, котрий народився на берегах холодної Неви, але за покликом козацької крові повернувся в Україну творити велику науку, чим увійшов в історію світової цивілізації. Дороговказом у житті для шануючого свій рід буде ціла плеяда українців, які вивели людство в космос, відкрили загадку сусідніх планет: Олександр Засядько, Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Костянтин Ціолковський, Сергій Корольов, Михайло Янгель, Валентин Глушко, Володимир Челомий, Михайло Яримович.
Справжній українець гордитиметься, що він одного роду з всесвітньо-відомим авіаконтсруктором Ігорем Сікорським, його послідовниками в цій авангардній галузі науково-технічного прогресу Дмитром Григоровичем, Архипом Люлькою, Олександром Івченком.
А імена математиків Михайла Остроградського, Віктора Буняковського, Георгія Вороного, Михайла Кравчука, Миколи Боголюбова —піднімають українцям внутрішній дух.
Ми повинні знати про науковий подвиг фізиків Івана Пулюя, Петра Капиці, Остапа Стасіва, Олександра Смакули, Олекси Білонюка, Георгія Гамова, Олександра Павловського, Леоніда Верещагіна, Дмитра Пильчикова, Кирила Синельникова, Богдана Гнатюка, Вадима Лашкарьова.
Всесвітньо відомий механік Степан Тимошенко також українського походження, саме в Києві ним написано знаменитий підручник “Спротив матеріалів”, що не старіє ось уже майже століття!
Весь світ користується винаходами українського пасічника Петра Прокоповича й Миколи Бенардоса, якому належить пріоритет у відкритті електрозварювання.
Неосяжні хлібні ниви засівалися сортами пшениці, створеними українцями Василем Ремеслом, Павлом Лук’яненком, Федором Кириченком, на весь світ славляться яблука Левка Симиренка...
Українські педагоги доклалися до світового прогресу освіти. Згадаймо хоча б такі імена як Михайло Драгоманов, Христина Алчевська, Борис Грінченко, Микола Корф, Анатоль Вахнянин, Костянтин Ушинський.
На зорі становлення Російської академії наук з-поміж 20 академіків 13 були українцями, першим міністром освіти Росії був українець — випускник Києво-Могилянської академії граф Завадовський. В 1751 р. з 10 членів священного Синоду 9 були українці. Усі єпископські кафедри Росії займали лише українці. Але ж і там, як писав наш відомий учений — філолог і громадський діяч І.І.Огієнко “Вони виявили талановитістьнашу, славили себе і свою Вкраїну” (Огієнко Іван. Українська культура // Наука і суспільство. — 1990. — № 11. — С.31).
Ми гордимося тим, що наша земля дала таких великих українців як Т.Шевченко, М.Міхновський, М.Грушевський, С.Петлюра, С.Коновалець, С.Бандера, Р.Шухевич, В.Стус. Ми можемо, ми вміємо, — ми великий народ, бо тільки він здатний давати таких велетнів, таку справді відбірну еліту.

ІІІ.Вшановуємо Т.Шевченка
Сьогодні ми знову звертаємось до творчості Тараса Григоровича Шевченка.
Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими у житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у сердцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, по ньому вчилися читати. В той час твори Шевченка об'єднали українській народ, особливо жителів Лівобережної України. По відношенню людини до творчості Шевченка відразу стає видно, наскільки людина знайома і як ставиться до життя українського народу XIX ст.
В історичному розвитку України Шевченко — явище незвичайне як своєю обдарованістю, так і місцем у літературі, мистецтві, культурі. Походженням, становищем та популярністю Шевченко — виняткове явище також у світовій літературі. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту під наглядом жандармів. Трагічно важкий шлях Шевченка до творчих висот визначив в образній формі І. Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим». Революційна творчість Шевченка була одним із головних чинників формування національно-політичної свідомості народних мас України. Впливи Шевченка на різні сторони духовно-національного життя нації відчуваються до сьогодні.
У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його «Кобзар» започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна і граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва. Поезія Шевченка, при всьому зв'язку з усною народною творчістю, попередньою українською та європейською літературами, була явищем наскрізь оригінальним і новаторським. Літературознавець О. Білецький, редактор академічних видань творів Шевченка, справедливо підкреслив у нього особливий тип художнього пізнання, не повторений ніким і не повторюючий нікого у всій історії світової літератури. Творчість великого поета внесла в українську літературу незнане багатство тем, жанрів і формальних особливостей. Вивівши українську літературу на шляхи, якими йшов розвиток великих європейських літератур, Шевченко надав їй загальноєвропейського, а разом з тим і світового значення.
Поєднавши у своїх поетичних творах живу розмовну мову з словесно-виразовими засобами книжної мови, Шевченко підніс українську літературну мову на новий, якісно вищий ступінь. У поетичних творах Шевченкова українська мова набула незвичайного багатства барв та відтінків, а також можливостей передачі не тільки найтонших настроїв, почуттів і думок, а й глибоких філософських та політично-суспільних узагальнень. Широко користуючись лексикою різних галузей науки й мистецтва, Шевченко заклав основи термінологізації української лексики, підносячи цим самим українську літературну мову до рівня найрозвиненіших мов світу.
Провідним мотивом творчості Шевченка, що пронизує також весь його життєвий шлях, була самовіддана любов до України і нерозривно пов'язана з нею ненависть до всіх її гнобителів. Його революційний заклик «… вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» був зовсім новим словом не лише в українській літературі. У розвитку національної і соціальної самосвідомості українського народу творчість Шевченка відіграла величезну роль.
- В яких творах Тараса Григоровича Шевченка, що Ви вивчали на уроках, звучить тема патріотизму, любові до України?
- Чому ми називаємо Тараса Шевченка «пророком»?
- Який ваш улюблений твір Тараса Шевченка?
- Як ви розумієте слова Т.Шевченка, що стали темою нашого уроку:
«Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!» (Т.Шевченко)
- Як ви розумієте слова «Україну любіть», «патріот»?
ІV. Рідна українська мова
Нас сприймає, визнає і розуміє світ. Ми зобов’язані зберегти свою мову, бо лише з нею матимемо горду, багату і міцну країну.
Але сьогодні ж постала проблема вживання української мови. Це звучить парадоксально: під загрозою мова незалежної держави! Під загрозою зникнення державної мови!
- Подумаймо, якою мовою розмовляємо ми? Як, на Вашу думку, треба боротися за чистоту нашої української мови?
- Як Ви оцінюєте двомовність в Україні?
Мова… Слово… Здавна люди розуміли велику їхню силу. Знання мови народу, серед якого ти живеш - ознака культурної освіченості людини, знання рідної мови - священний обов’язок кожного.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос - більш нічого,
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує!
Великий Кобзар, Тарас Григорович Шевченко, на сторожі людської гідності, честі поставив слово.
Учітеся, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,-
закликав пророк.
К.Д.Ушинський наголошував, що однією з ознак народності є мова. “Мова — найважливіший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі, живущі й майбутні покоління народу в одне велике, історично живе ціле... Коли зникає народна мова, — народу немає більше!.. Поки жива мова народу в устах народу, до того часу живий народ... Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи вже не створить її; нову Батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи; вмерла мова в устах народу — вимер і народ”. І підкреслював: “Мова народу — відображення батьківщини і духовного життя народу” (Ушинський К.Д. Виб. пед. твори. — К., 1983. — Т.І. — С.123).
Нам треба добре усвідомити, що зневажаючи свою мову, ми зневажаємо самих себе. А чи буде нас поважати світ, якщо ми самі себе не поважаємо?
Мамо роду і народу,
подивись, твої сини
вже посіяли Свободу,
вже колосяться лани.
Дозріває, буде вічно
і святої волі час.
Україно, Україно,
ми — для тебе, ти — для нас.
Буде в домі твоя правда,
твій закон і заповіт.
Будеш, Мамо, будеш, Ладо,
поки сонце, поки світ!
Ті, із кого кепкували,
насміхались, як могли,
знов народом гордим стали,
більш вони вже не хохли,
не манкурти — яничари,
і не зрадники — людці,
не лакузи, не примари,
а герої та борці;
не донощики продажні,
і не заздрісники злі,
а розумні і поважні,
чесні люди на землі.
мають сонце, мають море,
мають Київ і Дніпро,
мають землю неозору,
на якій росте добро;
синьо-жовтий прапор мають
й Володимирів тризуб,
Дон і Сян їх обіймають.
То — народ — великолюб.

Богдан Стельмах

Пильнуй, Україно, пильнуй
Своєї гіркої свободи.
Ми ждали віками такої нагоди –
Пильнуй Україно, пильнуй
Згадай, Україно, згадай,
Яка нас кривавила хвища.
Героїв, що вкрили твої бойовища
Згадай, Україно, згадай,
Вважай, Україно, вважай,
Не дайся Москві одурити,
Кремлівській комуні не дайся скорити Вважай, Україно, вважай.
Затям, Україно, затям:
Лиш той вартий ласки у Бога,
У кого правдива і чесна дорога, -
Затям, Україно, затям.
Збери, Україно, збери
Народу свідому потугу і всіх – з-над Дністра і Дніпра, і з-над Бугу –
Змири, Україно, змири!

м. Львів

Антоніна Листопад

Калина
Посадіть калину….
Коло школи.
Щоб на цілий білий світ
Усміхнулась щиро доля.
Материнський ніжний цвіт.
Посадіть калину…
На городі.
Щоб розквітнула земля!
Із роси – пречиста врода.
З неба – почерк журавля.
Посадіть калину…
Коло тину.
Щоби злагода цвіла!
Буде щедрою родина –
Буде честь їй і хвала.
Посадіть калину…
Коло хати.
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом.
Дітям буде вороття.
Посадіть калину…
Коло хати.
Щоб на всеньке на життя!
Стане кожен ранок святом.
Дітям буде вороття.
Посадіть калину…
В чистім полі!
Хай же й Воля любить нас!
Синє небо,
Злоте поле…
Посадіть калину
Коло школи.
А щоб цвіт її не стерся,
Не зів’янув в спориші,
Посадіте коло серця,
Щоб цвіла вона в душі.

м. Краснодон Луганської області

Любіть Україну – свою Батьківщину
Де вас народили – любіть.
Хай піснею лине, віками не згине, -
Любіть Україну – любіть.
Хай згода буде між нами постійно
І єдність хай буде у нас,
Любіть Україну, любіть добродійно,
Прошу, побратими, я вас.
Любіть рідну матір, стареньку бабусю,
Село, де росли ви, - любіть.
Шануйте хатину, свого дідуся, Любіть українців, любіть.
Натрудженість рук у серпневії ночі,
Обличчя у зморшках любіть.
І молодість – юність, і очі дівочі
В палкому кохані любіть.
Любіть Україну, як батька, як сина,
Як матір, як доньку любіть.
Шахтарський Донбас і Карпат полонини,
І вдачу вкраїнську любіть.
Сумуючі очі, Чорнобиль в неволі,
Сльозами омиті поля,
Вони ще проснуться, розбудить їх доля,
Воскресне Тараса земля.
Любіть Україну соборну - єдину
З Полісся до Криму – любіть
І в радості днину в скрутну годину
Я Богом молю Вас – любіть!
Пройдуть негаразди, повірте нам, люди,
Зійде України зоря.
Тож вір і надійся: щасливою буде
Твоя Україна й моя.

Не легко полюбити Україну,
І прапор свій, і герб, і давнину,
Якщо вона ще бідна і в руїнах…
Щасливий, - хто любив Тебе таку. Богдан Гірський

Інформаційно-методичні матеріали до проведення першого уроку у 9-11класах

Матеріали до уроку: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття
І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, рідная земля» (В.Симоненко)

Міцно зв’язана з дійсністю свого часу, творчість Тараса Григоровича Шевченка всією своєю суттю скерована у майбутнє. Кожне покоління звертається до неї, як до однієї з великих і цінних національних традицій, вона знаходить відгук у серці кожного українця.
Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. "Кобзар" Шевченка промовляє і промовляє до нас, кличе до активного життя. Його по праву називають Новим завітом української нації. Найголовніше значення цієї книжки полягає в тому, що поет не дає своєму народові і не дає заснути духовно:
Страшно впасти у кайдани.
Умирать в неволі,
А ще гірше - спати, спати
І спати на волі...
Він кличе нас згадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України.

І. Провісник майбутнього

"Він був сином мужика, і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури". І.Франко (Твори в 50 т., Т.39. К.: Наук. думка,1983.-С. 255).

ІІ. Кобзар - книга, що врятувала націю

"Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій ...
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте"
Т.Шевченко
Гаряча думка Кобзаря надихала народ на штурм царизму, кликала до боротьби за волю України, додавала сили знедоленому народу і віри у краще майбутнє. Вона і надалі продовжує хвилювати наші серця. При житті Шевченка їх вийшло три. Яких тільки нема "Кобзарів". Від півтораметрового до найменшого за форматом - 6 на 5 см. Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів.
У "Кобзарі" поет висловив в насамперед самого себе, свою особистість. Від першого й до останнього рядка книга виповнена індивідуальним поетовим почуттям. Тут його, Шевченка, щира й беззахисна у своїй відкритості душа. Тут думки - ним вистраждані, кривди - ним пережиті, тут картини саме його, Тарасового, дитинства. І мова його, і тільки йому властивий тембр голосу.
Книга від початку і до кінця перейнята вогнем, може найсильнішого поетового почуття:

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За нею душу погублю!
Саме з цієї любові виросла правдива, вогненна поезія "Кобзаря", саме це ніякими стужами не остуджене синівське почуття й живило той дух протесту, бунтарства, антикріпаччини, яким наснажена Шевченкова книга.
Поезії "Кобзаря" пронизані вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї за норму існування.
І досі ця Велика книга промовляє до нас, кличе до активного життя, не думати тільки про "шмат ковбаси", бо ж:
Страшно впасти у кайдани
Умирать в неволі,
А ще гірше - спати, спати
І спати на волі.
Власне, найголовніше значення книжки, що автор не дав і не дає своєму народові заснути духовно. Він кличе нас згадати свою історію, часи долі, послідовно відстоює ідею державної самостійності України.

Тримаю "Кобзар" у руках,
Гортаю його сторінки,
І, ніби, забувшись, в віках –
Шевченка читаю думки.
Ой думи ви думи сумні,
Нащо на папері лягли?
Стривожили душу мою,
В минуле мене привели...
Там бідна хатина стоїть,
Бідують у ній кріпаки,
А ось Катерина біжить
Із горем своїм до ріки,
Там - вітер тополю струнку
Пригнув до самої землі...
Причинну, у темнім гайку
Лоскочуть русалки малі.
Кріпачка на панщині жне
Та часу нема спочивать,
І сина свого у снопи
Нещасна піде годувать.
Сліпа - попід тином сидить
І доню цілує свою...
Вдова у розпуці кричить
І долю кляне, мов змію...
То що ж це за книга - "Кобзар"?
У ньому зупинено час!
Безцінний минулого дар,
Що житиме вічно для нас! /Г.Возна/
Шевченкові належить виняткова роль у згрупуванні передових сил української нації, у розвитку й формуванні свідомості українського народу. "Кобзар" охоче співає минувшину, але спрямований він у майбутнє. З творчістю Шевченка пов’язане становлення нашої літературно мови.
Кожен, хто відкривши цей томик "Кобзаря" з чудовими ілюстраціями народного художника Василя Касіяна, вживеться в багатющий світ його образ і всягне в його розпечені надра, відчує, що книгу цю написала людина, яка воістину вистраждала свої відкриття, людина, яка по крутизнах життя піднеслась до вершин мудрості, на верхогір’я людського духу. В "Кобзарі" мовби акумулювався духовний набуток поколінь, в ньому, крізь людський біль, крізь індивідуальне, раз ураз проступає вселюдське, біблейська далеч історії тут мудро гомонить із сьогоденням. У цьому розумінні "Кобзар" - книга невичерпна, книга - на віки. Нові прийдущі покоління знаходитимуть в ній синтез народного і вселюдського досвіду, як ми знаходимо його у книгах древніх, що вік їхній вимірюється тисячоліттями.

ІІІ. Хай Дух Шевченка об’єднає нас
/Шевченко в образотворчому мистецтві/.

"Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого,
У Всесвіт віршів і поем..."
Ю.Рибчинський

Але не менш багата і цікава творчість Шевченка - художника. Природа щедро наділила поета великим талантом. Мистецька спадщина Шевченка нараховує близько 1200 робіт.
Значне місце у графічній спадщині його посідають портретні зображення, які він створював упродовж усього життя. Роман Лубківський присвятив такі рядки одному з автопортретів:
Гортаю життя - мов недбайлом написану
Розторгану книгу - се я чи не я?
Ховаю під кучму, як місяця лисину,
Закинутий знову на круги своя.
Невже, дивлячись на старече поличіє,
Впізнає Тараса знайома одна.
Ота костомаха, що вік нам одлічує?
Ні, бреше: зіб’ється у мене вона!
А мало прожито. А серце змордоване
Ще прагне любові. Ще хоче тепла,
І квилить неначе дитя негодоване Н
а тім попелищі, де мертві й зола?
("Автопортрет”: Офорт. 1860 /Показати на слайді/.
Поетові не довелося бувати у Львові, але своєю творчістю, незламною силою свого світогляду, величчю свого генія він тут був завжди. Тому приємно згадати, що найбільшою гордістю Національного музею у Львові у його колекції Шевченкіани є мистецькі твори, що вийшли з рук самого Тараса Шевченка. І коли дивишся на них, щоразу викликає подив загадкова властивість генія: здатність навіть у невеликий малюнок вкласти таку силу естетичного виразу, такий незгасний жар душі, що й нині він не перестає зігрівати нас своїм теплом. В музеї зберігаються: рисунок із написом "Се мій батько" та два офорти "Притча про робітників на виноградику" й "Вірсавія", портрети Андрія Кадницького та "Автопортрет" /Бажано показати ці малюнки/. На час виконання малюнка "Се мій батько" п’ять літ не було уже на світі батька, але Тарас, - мабуть зі спільних чумацьких мандрів, - пам’ятав його саме таким: зажуреним постійною нуждою, зі складеними перед собою руками, з батіжком, що висить на лівій руці. Малюнок свідчить про досить вправне орудування пером і пензлем, про вміння по-ювелірному тонко промоделювати нарисоване обличчя, не кажучи вже про точно відтворений психологічний стан. Ймовірний час виконання малюнка - осінь 1829-го - лютий 1830 р. Саме тоді п'ятнадцятирічний Тарас - козачок пана Енгельгарда - перебував у Вільно.
ІV.Серце поета і музиканта творили в унісоні

"Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Т.Шевченко

В історії світової культури чимало прикладів, коли людина виявляє талант у різних видах мистецтва. Поет мав тонкий музичний слух, майстерно співав народні пісні, співав у хорі на засланні. Серед улюблених його пісень були й історичні: про Сагайдачного, Залізняка, Кармалюка та ін. Любив концерти, театри, цінував композиторський талант Дмитра Бортнянського. Все життя приятелював з видатним композитором і співаком, автором "Запорожця за Дунаєм" Семеном Гулаком-Артемовським, великим українським актором Михайлом Щепкіням та ін. Все життя поет збирав, записував і вивчав українські народні пісні. "Мою неню, - згадував Білозерський, - Шевченко причарував своїми піснями: ходить, бувало, по залі, заложивши руки назад, нагнувши свою думну голову, голос тихий, тонкий. Мати, було, плаче від пісень його. Улюбленими піснями його були: "Ой зійди, зійди, зіронько", "У Києві на ринку п’ють чумаки горілку", "Ой горе, горе, який я вдався", "Де ж ти доню, барилася". Послухайте пісню у виконанні А.Солов"яненка "Ой зійди, зійди, місяцю”.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України! - так писав Тарас Григорович.
На його тексти композитори і написали понад 900 музичних творів найрізноманітніших жанрів.
У поезії Кобзаря образ Дніпра - Славутича, - "діда", "батька", "брата", - могутнього символу краси української землі, зустрічається близько 120 разів, бо у цій найбільшій національній річці нашого народу, в дзеркалі її життєдайних і животворящих вод відбилася вся його тисячолітня історія і культура. Без неї Шевченко не мислив собі України. Саме тому, мабуть, перші і останні рядки його творчості починаються і кінчаються Дніпром:

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива... /1837/
... Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях... /1861/
Закоханий у Шевченкову поезію М.Лисенко написав низку творів, об'єднаних у сім серій єдиного циклу під назвою "Музика до "Кобзаря" Т.Шевченка". У творчому доробку композитора понад 80 вокальних творів на тексти поета, визначальне місце серед них належить "Заповіту".
Романс "Садок вишневий" справедливо вважається однією з перлин вокальної лірики М.Лисенка. Композитор тонко відчув настрій поетичного твору і реагував, на кожний порух думки поета. У вірші-мініатюрі, який Шевченко написав, сидячи в казематі ІІІ відділу після арешту /1847/, відчутний кровний зв’язок поета з народом, його життям, глибока любов до українського сільського пейзажу, зокрема, вечірнього, яким часто милувався поет-художник.

V. Кобзар, тебе своїм сучасником звемо

„Я не писав. Я плакав і сміявся.
Благословив і проклинав
Сказати правду, мало турбувався,
як я при цьому збоку виглядав"
Т.Шевченко

Поза всяким сумнівом, зберегти свою національну самобутність, подолати лихоліття значною мірою допомогло галичанам вогненне слово Кобзаря. Його знали по віддалених селах, звучало зоно у театральних залах більших міст і маленьких містечок, але зрозуміло, що центром популяризації й вшанування Т.Шевченка на західноукраїнських землях неодмінно залишався Львів. Сама тут виникла і діяла "Просвіта", а пізніше - Наукове товариство ім. Т.Шевченка.

"Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мене совість і закон...”
Кобзарю мій! Поете мій високий!
А як же ти поезії писав? –

Л.Костенко

Покладу "Кобзар" на скатертину
І змахну непрошену сльозину,
Підійди сюди, моя дитино,
Заплети розплетену косу.
Книжка ця - це наша Україна,
В ній не тільки мова солов’їна, -
Стогнуть з ній ще дотепер руїни,
Скрапуючи кров’ю у росу.
Ця роса - червоний цвіт калини...
Бережи той цвіт, моя дитино, -
Не зів’яв він у важку годину,
Хай не в’яне і у наші дні.
Цвіт калини завжди нагадає
Тому, хто у грудях серце має:
України іншої немає,
Тільки та, що у твоїм вікні.
Ми не можем дати їй умерти,
Бо чекає ворог цеї смерті,
Щоб на клаптики її роздерти,
Але ми живем ще на землі.
Візьми силу з "Кобзаря", дитино,
Бо у ньому - для душі хлібина,
Її теж кладуть на скатертину
У великі свята і в малі. /Н.Гергет/

І мертвим, і живим,
і ненарожденним землякам моїм
в Украйні і не в Украйні
моє дружнєє посланіє
Аще кто речет, яко люблю бога,
а брата своего ненавидит,
ложь есть.
Соборно[е] послание Иоанна.
Глава 4, с.20
І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схамениться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивиться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклон[size=8][size=8]

Категорія: Класному керівникові | Додав: nayavko (26.08.2010)
Переглядів: 3894 | Теги: Матеріали, Перший урок, Конспект | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Гість


Група:
Гости
Зараз:20:44

Гість,ми раді вас бачити на нашому сайті. Увійдіть або зареєструйтеся!
Пошук
Мова сайту


Погода
Новий Розділ
Наш час
-->
Відлік часу
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Нові матеріали
Друзі та партнери
Освітній портал Львівщини
СХОДИНКИ ДО УСПІХУ
Добромильська ЗОСШ І-ІІІст.
 Петриківська сзш [Довідник] для вчителів Освітній портал http://szw73.ucoz.ua/
Всє для CS SOURCEВсе для CS:S и системы uCoz НМ МГО «Сокіл». Офіційний сайт організації.
Ліцей
Учитель географії
Липівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Ми зареєстровані

Каталог MyList.com.ua Безкоштовний каталог сайтів Каталог українських сайтів Українські лінки - Білий каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі Львівський каталог сайтів ShiftCMS.net - Каталог сайтів Львова Каталог україномовних сайтів Lviv TOP
Хмаринка тегів
Школа Урок Голодомор інтернет-олімпіади привітання alumni usa львів ЗНО-2011 конкурси презентація курсова робота Конспект 9клас ДПА МАТЕМАТИКА новороздільська сш№4 початкова школа вправи ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ олімпіади Інститут геометрія підручник батькам вчителям Петриківська СЗОШ Французька весна-2010 у СШ №4 Новий розділ Підручники 2010 Інформатика 10клас навчальні програми Випускний вечір 9 клас планування 10 клас планування. інформатика ДПА 2011 Випускний вечір 2010 конференція євроквест класний керівник методичні рекомндації Перший урок 2010 Матеріали 1 вересня 2010 Виховання культури поведінки учнів методичні матеріали виховний захід виховна робота День учителя Вечір Перший урок візит консультант Державні стандарти волейбол нагородження батьківські збори англійська мова ЛОІППО курси німецька мова семінар СШ №4 конкурс атестація ДАРИ ОСЕНІ День Валентина SWOT-майстерня Промінь Європи ШЄК майстерня волонтерство Програма Навчаймося разом Flex майстер-клас Навчаймося разом ВВС ШЄК Промінь Європи ЄС парад British Council BBC School Reports Connecting Classrooms Euro 2012 Пробне ЗНО Британська Рада мон Проект Вільний удар Корпус Миру євроклуб eTwinning Наявко брейн-ринг GoGlobal агенти змін
Новини освіти